Обговорення:Хвильова функція

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «висока»
	Чим допомогти:

Рік	2010	2011
Переглядів	2006	3563

Означення: комплестнозначна функція, що використовується в квантовій механіці для опису чистого стану квантовомеханічної системи.

Що таке стан? Що таке чистий стан? - дуже, добре, що це ви знаєте, але не можна пояснювати простіші речі через складніші. Крім того, квантова механіка має різні формулювання, і хвильова функція викорстовується саме в її формулюванні як хвильової механіки. Ви замінюєте просту вступну фразу на означення, як вам здається точним, але яке використовує поняття незрозумілі читачу. Далі можна і бажано написати, що не всяка система (не стан) в квантовій механіці може бути описана хвильовою фунцією, але це вже після ознайомлення читача з поняттям. --Дядько Ігор 19:44, 15 травня 2011 (UTC)

По-перше хвильова функція застосовується не тільки в хвильовому формулюванні квантової механіці (під хвильовим я маю на увазі координатне представлення, або будь-яке інше де аргументами є неперервний набір комутуючих спостережувальних). Якщо повний набір комутуючих спостережувальних, що є аргументами хвильової функції, є дискретним, тоді просто хвильова функція є нескінченним рядом чисел (належить $\ell ^{2}$) Stolypin 20:43, 15 травня 2011 (UTC)

Хвильовова механіка - одне з формулювань квантової механіки. Різні представлення вже входять у неї. Інше формулювання: матрична механіка зовсім не використовує поняття хвильової функції. У Феймановому формулюванні хвильова функція є, але основне навантаження не на ній, а на пропагаторі. Однак, основне те, що людині, яка вже знає квантову механіку, стаття «хвильова функція» непотрібна, тут самі тільки банальності. а людина, яка її не знає, повинна хоча б щось зрозуміти. Поняття чистого стану, наприклад, вимагає розуміння поняття змішаного стану, а це вже доволі просунутий рівень. --Дядько Ігор 08:18, 16 травня 2011 (UTC)

Відносно недоцільності вживання в першому реченні слів про чисті стани, то я згоден. А ось відносно того, що в матричному формулюванні немає хвильової функції, то тут, мені здається, що ви помиляєтесь. Там просто хвильова функція, не є функцією в математичному розумінні цього слова, але вона є нескінченним рядом. Тобто

$\left|\psi (t)\right\rangle =\int \Psi (x,t)\left|x\right\rangle dx$

де $\left|x\right\rangle =\left|x_{1},x_{2},\ldots ,x_{n}\right\rangle$ — координатний базис, а $\Psi (x,t)=\langle x\left|\psi (t)\right\rangle$ — хвильова функція. Stolypin 20:11, 16 травня 2011 (UTC)

Матрична механіка виникла раніше, ніж поняття хвильової функції, ще в 1925 році. Гейзенберг був страшно розчарований, коли Шредінгер записав своє рівняння у 1926. Йому здавалося несправедливим, що в квантову механіку знову повернулися неперервні величини. Сама назва квантова для нього означала дискретна. Потім фон Нейман доказав, що обидва підходи еквівалентні, тому вам здається, що в матричному підході використовується хвильова функція. Зовсім такого не було. Ідеологічно два напрямки будувалися, як незалежні. І ви знову притягуєте складніші поняття, для пояснення простих. Цього разу представлення. Про це є окрема стаття. --Дядько Ігор 20:46, 16 травня 2011 (UTC)

Те, що ви пишите, то є історія розвитку квантової механіки. У статті треба описувати сучасний стан. Я вважаю, що ніде, окрім розділу про історію вининкення квантової механіки не треба писати про матричну і хвильову механіку. Це застаріле розуміння предмету.

Ви дуже помиляєтеся. Коли я був молодим, я теж думав, що аксіоматичний підхід найкращий - дали визначення і все. Але потім почав дедалі більше схилятися до думки, що історичний підхід важливіший. При аксіоматичному підході людина завчає рецепт, і, гірше, починає вірити в те, що все вже відомо, і що інакше бути не може, тому перестає сумніватися. Цікаве саме те, як виникають ідеї. Навіть ті, які згодом були визнані неправильними. Тому ми завжди повинні писати про теплець, і флогістон, і про ефір. Бо тут була думка, і без цього незрозумілі наступні ідеї. Щодо квантової механіки, є окрема стаття про матричну механіку й цього досить. Про хвильову було вирішено не писати (була одна дуже невдала спроба), але згадати в статті про хвильову функцію. Фейнманове формулювання цікаве, але дуже математично складне. Тобто, в основному, написано про хвильове формулювання, але не аксіоматично. Воно нікому не потрібне. Люди, які знають квантову механіку, знайдуть у цих статтях тільки банальні речі, а людям, які її не знають, треба дати уявлення, а не формальні фрази. --Дядько Ігор 22:55, 16 травня 2011 (UTC)

P. S. А ви знайомі із професором Голодом Петром Івановичем, зав. кафедрою фізики в Києво-Могилянські Академії? Stolypin 22:17, 16 травня 2011 (UTC)

Ні. --Дядько Ігор 22:56, 16 травня 2011 (UTC)